ЛЮТИЙ

Юля і НадяБлін, нарешті цей місяць завершується. Сьогодні вже взував туfлі замість ботинок. Коли йшов додому по відталій багнюці, подумав, шо краще взув би гумові чоботи, але не маю таких з 12 років…

Далі так тривати не може.  За цей місяць довелося сказати "До відзеня" 4 людям. Не найгіршим людям зі своєї роботи. Нехай звичайно кожному з них щастить, але мені буде їх всих бракувати. Вже бракує. Я сподіваюся, шо березень, чи то мажец, змінить тенденцію і 5-того звільнення не буде. Хоча сьогодні вона написала заяву.  Це було б занадто для нашої невеликої команди. Я справді вірю, шо в тебе стане терпіння залишитись і не йти…

Тупий і насичений. Цей місяць був саме таким. Від нього треба відпочити.  Поїхати кудись далеко, дивитися прямо і fотограfувати людей.

Якшо Королева Fранції завтра не кине палити, я fотограfуватиму львівян — таким було парі: якшо не кине — купує мені квиток до Львова. Якшо кине — я дарую їй 15 троянд. В принципі я і зі Львова міг би привезти квіти…  Мабуть там вони є. За 8 років мажень про Львів, я там так досі й не був. Вона просто мусить не кинути. Просто не зможе…

 

ЗОНА ПОКРИТТЯ

   Трошки про читанки.

Прочитав книжку Стівена Кінга "Зона Покриття". Я не знаю, які штуки мають жити в голові, шоб писати так, як він пише, але виходить то люксово.

Якось пообіцяв собі, шо буду читати українською… Відтоді було багато книжок. Перекладених і в оригіналі. Але траплялися й винятки. Дєнь тріfідов. Супер книжечка, яку я досі не можу віддати її власниці і з чим вона мабуть вже змирилася.

А в січні купив "Трициліндровий двигун любові" Андруховича, Дереша та Жадана. Тільки половина текстів з цієї збірки припало до душі. Але прикол був у тому, шо книжку рекомендовано дітям молодшого шкільного віку). Чи то справді прикол чи просто на друкарні схибили — не знаю, але наврядчи дітям задали б цю книжку на позакласне читання.

А на першому місці в моєму персональному топ-лішьчє залишається оповідання Кузьми Скрябіна "Я, Побєда і Берлін". Я балдю з його тексту і манери передавати відчуття і емоції. Хто ше не читав — дуже раджу. 

777

СинельниковеНіколи не грав у ігрові автомати. Можливо саме тому я їх ненавиджу. А може через те, шо знаю, на кого перетворюють ці штуки нормальних людей. Не суть у причині — головне я не навиджу ігрові автомати… На вікенді біля моєї зупинки маршрутки встановили один такий. Двометровий циліндр із примітивною музикою і блимаючими діодами. Обліплені шукачами fортуни автомати в моєму місті вже давно стали звичним явищем і сприймаються яко лавочки чи урни для сміття — малі архітектурні форми обмеженого спектру використання. Можливо життя — це справді гра, але ж чи варто сприймати це так буквально?

P.S. А ше мене бісить, шо ніхто не прийме закон який би змусив замінити ігрові автомати на автомати, які готують каву:)

НЕСТУДЕНТ 2008

20 лютого — останній шанс стати студентом у цьому році.  Якшо сьогодні не зареєструватись на проходження незалежного оцінювання знань, шлях до вишу — закритий. Хто не встиг — той спізнився. Я спізнився і цього року навчання мені мабуть не світить. Хоча спізнився — то занадто. Я просто не навів ладу в своїх документах. Не люблю бюрократії і різних паперових штук зі штампами. Але інакше не можна. Треба шукати якийсь вільний день і присвятити себе біганині по кабінетам і приймальням. Інакше і в 2009 році про освіту можна буде не думати.

З іншого боку, навіть, якби зареєструвався, а потім склав нормально тести — куди йти навчатися? Коли ставлю собі те питанє — аж страшно — я досі не впевнений який диплом хочу мати. Піду мабуть на помічника машиніста. Там лише три місяці вчать. І вже давно хотів бути залізничником…

А всім абітурієнтам — поводженя, тобто вдачі! 

Діагноз

Одна дівчина мала серйозні проблеми зі здоров'ям. Лікарі радили хірургічне втручання. Лікарі районної лікарні. Натомість, після обстеження у приватній кліниці, виявилося, шо вона здорова. І про операції взагалі мова не йде. Кому вірити? Де знайти діагноз останньої інстанції і для чого взагалі гратися у безкоштовну медицину, якшо це шкодить здоров'ю? Я в шоці від тих триллеррів, які розповідають знайомі після відвідин лікарні і точно знаю куди напено не хочу потрапити. Не знаю — помиляються лікарі, чи приколюються з нас, але якось моторошно від того всього.

Хай мене вовки з'їдять…

За згодою сторін

марцин Так ся стало, шо туди, де зараз працюю, я влаштовувався тричі. Відповідно двічи мене звільняли і напевно якось звільнять і третій. Цікаво, шо два попередніх рази мене було звільнено 14 лютого (в 2005 і 2006 роках). От починається тиждень, коли маю всі шанси лишитися тієї роботи, яку зараз маю.

Прикольно:)

Брешеш

0Брешеш.7 годин на день мені брешеш…

Не скажу, шо найбільше, але таки ненавиджу, коли мені брешуть незграбно і по-дитячому.

Особливо люди, від яких цілий час чекав лише щирості. Нехай неприємної і важкої, але чесної.

 Інакше ставиш під сумнів усі попередні слова і епізоди. А може і тоді була брехня?

Невже так важко сказати вголос те, про шо я й так знаю? 

Невже так важко вигадати вишукану і грандіозну неправду, за яку не було б соромно хоча би перед собою?
Брешеш!

 

 

 

 

Мити зуби

сніг

Сьогодні ранком мив зуби водою з сусідської криниці. Моє місто вже вкотре позбавили водопостачання. Сказати, що синельниківці не платять за воду — означає збрехати. Проплата рідко падає нижче 100%. Але воду вимикають за борги. Павлоград, на відміну від мого міста, чимало завинив водогону. Синельникове і Павлоград мають одну трубу з водою. Тепер, коли на водогоні через борги вимикають електрику і відповідно насоси, моє місто лишається без води.

Саме цікаве, що в той час, як я мию зуби водою з криниці, знайомі з Павлограду можуть не лише варити каву з кранової води, а й льогко брати пришніц (душ) — залишки води в трубах течуть до Павлограду ще не один десяток годин.

Люди — вар'яти. І я разом з ними…

KURWA (N)

marcin Мокрый снег налипает на ресницы и волосы,

Почему так бывает — снова черные полосы…

Только ты number one, а вокруг одни сволочи!

Говоришь,- обижаю? Говоришь, нету совести?

 

А хочешь, я снова Тебя прощу?

И буду вновь Тобой гордиться!

Я сам прощенья попрошу —

В который раз в Тебя влюбился!

А хочешь, я снова Тебя прощу,

А Ты опять: ножи да в плечи!

Но я готов и в этот раз терпеть увечья…

***

Телеfон принимает сигналы покрытия.

Я Тебя набираю — я свидетель события,

Я хочу объяснить: у Тебя нету повода,

Но Ты, курва, молчишь

На другом конце провода!

 

И как же мне снова Тебя простить?

И как теперь Тобой гордиться?

За что прощенья попросить?

И как от слов Твоих отмыться?

Зачем же мне снова Тебя прощать?

Ведь Ты опять — ножи да в спину!

Я буду душу защищать! Я буду сильным…

(Дня першого лютого 2008)