POLSKA PLACZE

sumujemy Два дні дивлюся польські сателіти і не можу    відірватися…

Не важливі цифри, версії, статистика…

Важливі обличчя людей на вулицях і в кабінетах, сльози ведучих новин і те, як поляки дають собі раду з тією бідою…

Звичайні люди. Надзвичайне горе…

Мої щирі спіівчуття і величезна захопленість мужністю, — тим як можна не стидатися, а любити свою державу, тим як важко втратити еліту, за яку не соромно…

Сподіваюся українська жалоба буде щирою…Сподіваюся, шо Україна теж, хоч подумки, плаче…